арена боротьби

1) арена для півнячих боїв

2) перен. арена боротьби

3) мор. кубрик

4) авт. відкритий кузов

5) ав. (відкрита) кабіна пілота

* * *

1) арена для півнячих боїв; арена боротьби

2) мop. кубрик; кокпіт

3) aв. відкрита кабіна; aв. відкритий кузов ( гоночної машини)

4) кабіна авіадиспетчера

5) гeoл. кокпіт, улоговина

1. n

1) список, перелік; реєстр

2) край; бордюр; пруг; облямівка; обшивка; валик

3) смужка (шкіри тощо)

4) пасмо (волосся)

5) поручень

6) pl обгороджене місце; арена (змагання)

1) мор. крен, нахил

2. v

1) заносити до списку; складати список

2) вступати на військову службу; вербувати на військову службу

3) кренитися; нахилятися (про судно)

4) бажати, хотіти

5) слухати; вислуховувати з увагою

* * *

1) список; перелік, реєстр

2) прейскурант

3) каталог

1) вносити до списку; складати список

2) icт.; = enlist

3) відносити до категорії

4) кoм. коштувати за прейскурантом

1) край, кромка крайка; бордюр, облямівка; смужка, обрізок, клаптик (сукна, шкіри)

2) пасмо ( волосся)

3) поручень ( перил)

4) apxiт. лістель, пасок

5) pl обгороджене місце; арена ( турніру); арена боротьби; сфера розбіжностей

1) арена для півнячих боїв; арена боротьби

2) мop. кубрик; кокпіт

3) aв. відкрита кабіна; aв. відкритий кузов ( гоночної машини)

4) кабіна авіадиспетчера

5) гeoл. кокпіт, улоговина

1) список; перелік, реєстр

2) прейскурант

3) каталог

1) вносити до списку; складати список

2) icт.; = enlist

3) відносити до категорії

4) кoм. коштувати за прейскурантом

1) край, кромка крайка; бордюр, облямівка; смужка, обрізок, клаптик (сукна, шкіри)

2) пасмо ( волосся)

3) поручень ( перил)

4) apxiт. лістель, пасок

5) pl обгороджене місце; арена ( турніру); арена боротьби; сфера розбіжностей

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.

[br]

Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).

1. n

1) кільце; обручка; перстень

2) обруч; обід; обідок

3) оправа (окулярів)

4) звич. pl спорт. кільця

5) кільце корзини (баскетбол)

6) коло, окружність

7) кружок, круг

8) військ. оточення; кільце оточення

9) циркова арена

10) ринг; майданчик (для боротьби)

11) (the rings) plзбірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери

12) ринг, об'єднання спекулянтів, торговців, фабриканти (для контролю за ринком, цінами)

13) кліка, ватага, банда

14) (the R.) спорт. бокс

15) річне кільце деревини

16) тех. фланець, обойма, чомут

17) архт. архівольт (арки)

18) мор. рим

19) дзвінок (телефонний тощо)

20) дзвін; дзенькіт

21) звучання; звук

22) перен. наліт (чогось), натяк (на щось)

23) церк. благовіст

24) набір дзвонів (у церкві)

2. v

1) оточувати (кільцем)

2) обводити кружком; обкреслювати коло

3) ставити кружком

4) надівати кільце

5) накидати кільце (у грі)

6) затягати кільце в ніс (тварині)

7) робити кільцевий надріз (на корі дерева)

8) кружляти (про птахів)

9) різати кружками (кільцями)

v (past rang; p.p. rung)

1) дзвеніти; звучати

2) дзвонити (про дзвінок, телефон тощо)

3) здаватися, звучати

4) дзвонити, подзвонити (біля дверей)

5) дзвонити по телефону

6) кинути із дзенькотом (наприклад, монету)

7) лунати, звучати; бриніти

8) розноситися, поширюватися (про славу тощо)

9) наповнюватися (звуками)

10) дзвеніти у вухах

* * *

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо